Меню сайту

Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 157

Наші нагороди

Сайт посів 3 місце 2014р на конкурсі сайтів навчальних закладів м.Шепетівки

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Профорієнтаційна робота в школі


Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.
Професійна орієнтація - система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.
Правильний вибір професії зумовлює моральне задоволення, позитивну самооцінку, високу продуктивність праці, якість продукції. Він є точкою, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, поєднання особистих і загальних інтересів.
Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.
Компонентами профорієнтаційної роботи є професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.
Професійна інформація - психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії пред'являють людині, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі праці.
Професійна діагностика - система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості.
Професійна консультація - надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Вона має наметі й навчання учнів прийомам самооцінки своїх якостей з метою з'ясування їх відповідності вимогам професії. Мріючи про певну професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді вони годяться для такої роботи. Для відповіді на це питання вони мають знати вимоги професії до людини, яка її обрала. Такі вимоги розроблено до багатьох професій.
Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, допомагали їм у цьому. До професійної консультації залучають і медичних працівників школи, які знають медичні протипоказання стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору.
Професійний відбір - система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. Здійснюють його навчальні заклади, висуваючи до вступників конкретні вимоги, або установи, які приймають випускників на роботу. На цьому етапі важлива роз'яснювальна робота серед молодих людей, які повинні усвідомити необхідність роботи над собою задля подолання певних недоліків, досягнення професійної майстерності.
Професійна адаптація - процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності. її здійснюють на стадії оволодіння учнем професією. Ознаками професійної адаптації є збереження і розвиток здібностей і схильностей до обраної професійної діяльності, узгодженість суспільної та особистої мотивації до праці, яка залежить від її змісту, впливу сім'ї та виробничого оточення. Професійна адаптація відбувається разом із суспільною адаптацією.
Старшокласники мають оволодіти методиками самопізнання, самооцінки, розвивати індивідуальні професійно важливі якості, формувати вміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці. Завданням школи є створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу, професійний відбір). Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, їх готовність до зміни професійної спрямованості, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.
Профорієнтаційну роботу в школі здійснюють учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші педагогічні працівники, фахівці різних галузей виробництва.

Важливу роль у професійній орієнтації школярів відіграють факультативні курси. Багато їх орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії.
Провідна роль у цій роботі належить класному керівникові. Він упродовж тривалого часу спостерігає за учнями свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає виховний потенціал кожної сім'ї, що дає йому змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні.
Серед використовуваних класними керівниками форм такої роботи найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи.
Для ефективного інформування учнів про певну професію використовують її професіограму, що передбачає розкриття таких питань:
1. Як називається робота, у чому її суть? (Назва роботи, спеціальності, професії, посади, можливого робочого місця, тобто опис істотних характеристик і видових особливостей праці.)
2. Яка ефективність і мета роботи?
3. Що є предметом праці?
4. У який спосіб виконується робота?
5. На основі чого вона здійснюється?
6. Які критерії оцінки результатів праці?
7. Яка кваліфікація потрібна для роботи?
8. За допомогою яких засобів виконується робота?
9. В яких умовах виконується робота?
10. Яка організація праці?
11. Яка кооперація праці? (Хто, що і з ким виготовляє?)
12. Яка інтенсивність праці?
13. Які моменти небезпеки та відповідальності трапляються в процесі роботи?
14. Яку вигоду дає робота працівникові? (Зарплата, премія, пільги, моральне задоволення, суспільне визнання.)
15. Які вимоги і обмеження характерні для роботи?
Успішність професійного самовизначення старшокласників залежить від сформованості їх ціннісної орієнтації, життєвих ідеалів у професійній сфері. В кожній сфері професійної діяльності можна з'ясувати особистісні ідеали з метою допомогти молоді утвердитися на власному життєвому і професійному шляху.
Ця методика вибудовується на принципах пізнавальної і творчої самореалізації особистості, що сприяє формуванню професійної орієнтації учнів. Відповідно до неї кожен учень протягом року обирає власний ідеал творчої самореалізації, готує міні-урок для однокласників, проводячи його за таким планом:
1. Визначити, прояку сферу професійної діяльності буде йтися.
2. Зіставити свої інтереси з рисами обраного ідеалу професіонала: чому обрано саме цю особистість, чим вона є привабливою, близькою.
3. Стисло розповісти про найцікавіші події на життєвому шляху цієї особистості.
4. Акцентувати увагу на тому, як ця творча особистість досягла висот у своїй діяльності.
б. Продемонструвати вражаючий фрагмент твору, винаходу (поставити музичний запис, накреслити на дошці схему пристрою, показати копію картини тощо).
6. Дати творче завдання учням класу (організувати гру, відгадати загадку, розв'язати кросворд тощо).
7. Відповісти на поставлені учнями запитання.
8. Отримати оцінку.
Оцінку за урок учні та вчителі визначають спільно. Вона має ґрунтуватися на таких показниках: а) відповідність особистості певній професійній орієнтації; б) рівень підготовленості матеріалу; в) вміння донести матеріал до слухачів; г) рівень цікавості творчих завдань, запитань тощо.
Така методика активізує мотиваційні, інформаційно-пізнавальні, ціле утворювальні, операційно-результативні та емоційно-почуттєві компоненти діяльності особистості.
Під час орієнтації учнів на конкретну професію можливі такі помилки: поділ професій на "престижні" й "непрестижні"; ототожнення навчального предмета з професією; перенесення ставлення до людини - представника професії на саму професію; вибір професії під чиїмсь впливом; застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.

Профорієнтація у НВК № 3

 Психологічний супровід до профільного та профільного навчання в нашому закладі здебільшого здійснюється відповідно до запиту адміністрації на діагностичній основі, охоплює усі категорії учасників навчально–виховного процесу та характеризується спрямованістю, передусім, на учня, як суб'єкта навчального процесу. Запити адміністрації до психологічної служби спрямовані на диференціацію та індивідуалізацію навчання  з урахуванням інтересів, здібностей, нахилів. Створено умови для максимального розвитку учнів відповідно до пізнавальних та професійних намірів, розроблена цілісна система супроводу до профільного та профільного навчання в яку входить поетапне вивчення інтересів, починаючи з початкової та середньої ланки. Сплановано ряд просвітницьких заходів для дітей та батьків середньої ланки, створені умови для уточнення правильності вибору обраного класу з поглибленим вивчення окремого предмету.  
  На етапі вибору профілю серед учнів 9 класів проводиться моніторинг поглибленого комплексного психодіагностичного вивчення. Узагальненні результати розглядаються на  консиліумах, педрадах, батьківських зборах,  подаються як у  вигляді звітів так і діаграм, що дає змогу співставити відповідність інтересів обраному профілю.  
Діагностична робота з питань профорієнтації проводиться з використанням інструментарію, рекомендованого Міністерством освіти і науки України, інституту психології ім. Костюка. Психодіагностичні методики систематизовано та укомплектовано відповідно до вимог ведення ділової документації. За результатами обстежень проводяться групові та індивідуальні профорієнтаційні консультації, про що є відповідні записи в робочих журналах, протоколах. Дані психодіагностики аналізуються, заносяться до індивідуальних карток.
Система психологічного супроводу профільного навчання в закладі спрямована на співпрацю  та взаємодію з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Оформлені інформаційні профкуточки.  Створено інформаційно-просвітницькі стенди. Передбачено відповідні заходи з батьками в рамках організації переходу до профільного навчання проходять Дні «Відкритих дверей», тематичні батьківські збори за участю адміністрації, психолога, вчителів майбутніх профільних класів, класних керівників.  
 .
     В річному плані роботи закладу та психологічної служби  передбачено заходи  щодо психолого-педагогічного супроводу до профільного  та профільного навчання. Планування роботи здійснюється та відповідає відповідним  нормативно-правовим документам:
З метою вивчення даного питання систематично проводиться відповідна діагностика, результати якої аналізуються і вносяться в карту-профіль
-Карта інтересів (3-9 кл.);
-мотивація навчання, карта інтересів (7-8 кл.);
-анкетування учнів, батьків (визначення інтересів до обраного профілю), методика ДДО  (9 кл.);
-задоволеність профілем, мотивація навчання, визначення інтересів, профорієнтація (10 кл.);
-тест професійної спрямованості Д. Голанда на усвідомлений вибір, методика  ДДО, профорієнтація (11 кл.).
З метою обґрунтування орієнтації на профіль навчання постійно досліджуються здібності учнів за такими методиками:
-готовність дітей до школи  за методикою Керна-Йірасека (1 кл.);
-діагностика РРР за методикою Замбіцявічене (2-3 кл.);
-діагностика РРР за методикою Отіса-Ленонна (4-8 кл.);
-діагностика РРР за методикою Вандерліка (9-11 кл.).
Щорічно проводиться моніторинг відповідності інтересів обраному профілю серед учнів  10 класів.
 
При відборі учнів у профільні класи проводиться анкетування з учнями і батьками щодо вибору профілю навчання (9 кл.), батьківські збори з метою інформування батьків щодо профілізації закладу, переваг та недоліків профільного навчання, дні «Відкритих дверей» з метою  обізнаності батьківської громадськості з особливостями навчання у профільних класах.
В закладі організовано систематичне відстеження правильності обраного учнем профілю, виявлення та попередження психологічної та соціальної дезадаптації (бесіди з учнями, індивідуальні консультації з учнями та вчителями-предметниками, відвідування уроків з метою спостереження).
В закладі проводяться курси за вибором з метою допомоги учням свідомому самовизначенню з вибором майбутньої професії:
-«Я і моя професія» - 11-А клас;
-«Моя майбутня професія – шлях до успіху» - І курс