22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001. День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя. |
Для деяких з нас мир - це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять до школи. Там, де підвалини суспільства міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися. Проте для дуже багатьох людей у сучасному світіцей дар - не більше ніж казкова мрія. Вони живуть в кайданах: мається на увазі в атмосфері нестабільності та страху. Для них-то в основному і існує цей день. Двадцять п’ять років тому Генеральна Асамблея проголосила Міжнародний день миру як день загального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пірвін і відзначається в Організації Об’єднаних Націй. Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. ООН використовує святкування Дня миру, для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру та обміну інформацією та практичним досвідом діяльності по його досягненню. В Україні День миру закріплено відповідно до Указу Презедента України № 100 від 5 лютого 2002 року. |
Люди, які професійно стоять на сторожі гармонії і порядку в лісовому господарстві, давно і справедливо заслуговують глибокої поваги і високого авторитету. За даними проекту DilovaMova.com, усвідомлення цього прийшлоще з часів Радянського Союзу, коли в запалі грандіозних радянських будівництв, не без допомоги наукових фахівців, з’явилося розуміння того, що як би не була «широка країна наша рідна», вона далеко не безмежна і лісові ресурси, подаровані природою, так само мають свої межі, а масова вирубка свої, далекі від позитиву наслідки. Так 18-го вересня 1977-го року в СРСР вперше було прийнято окреме «Лісове законодавство», в якому була зроблена спроба не тільки впорядкувати вирубку лісу, а й закласти прямі механізми його раціонального використання та відновлення. Трохи пізніше, 1-го жовтня 1980-го року, оцінивши внесок і досягнення професійних фахівців лісового господарства, а також з метою підняття престижу професії всіх працівників лісу, професійне свято - «День працівників лісу», був внесений до Указу Президії Верховної Ради СРСР « Просвяткові і пам’ятні дні »№ 3018-Х, його святкування було встановлено на третю неділю вересня. Надалі це свято стало справжнім національним святом для багатьох суверенних держав, що утворилися після розпаду СРСР. Наприклад, у новому українському законодавстві День працівників лісу закріплений Указом Президента Українівід 28-го серпня 1993-го року № 356/93 і святкується традиційно на третю неділю вересня. Не варто забувати, що турбота та збереження цього природного національного скарбу наш спільний обов’язок, а не тільки професійний обов’язок лісництва. У професійне свято працівників лісу ми приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто не байдужий до проблем лісового господарства, хто своєю працею і турботою сприяє його збереженню та примноженню, хто просто любить, береже і рятуєліс. Зі святом! |
|
В цей день учні 5-А, 5-Б, 5-В класу ознайомилися з різноманітними довідковими виданнями з природничих наук. |
В інших творах він розповідав дітям про їхніх ровесників за рубежем: «Два хлопчики Сміти», «Славків гість», «Діти Чілі». Є сере днаписаного Грицьком Бойком і п'єси-казки: «Космічна подорож» та «Про Андрійка і Терпця». Популярним жанром у поета були також скоромовки-спотиканки та загадки. Вони змушують сміятися і думати, збуджують цікавість та увагу. Із захопленням Грицько Бойко працював для дошкільнят. Для них він написав коротенькі веселинки та мініатюри. Вони не тільки бавлять малечу, а й несуть цікаві відомості про життя, природу, допомагають пізнавати довкілля. Грицько Бойко не тільки поет-гуморист, а й поет-перекладач. Для українських дітей він переклав твори С.Маршака, К. Чуковського, А. Барто, С.Михалкова, а також інших поетів. Знаний Грицько Бойко і як поет-пісняр. Він написав понад 400 пісень, переважно для дітей. Відомі українські композитори А. Кос-Анатольський, А. Філіпенко, Ю. Рожавська, А. Мясков поклали чимало його творів на музику. Великою популярністю користувалися його «Ніченька-чарівниченька» (композитор І. Поклад), «Вишневий цвіт» (композитор В. Верменич). Класикою стали створені ним з Аркадієм Філіпенком «На місточку» та «Соловейку, щебечи!». Ці пісні записав з дитячим хором Іван Семенович Козловський. |
Іван Франко... Його називають генієм української нації. Він — розум і серце українського народу. Вогонь в одежі Слова. Невтомний Каменяр. Титан праці. Вічний революціонер. Гігант людської думки. Український Мойсей. Співець свободи. Безсмертний син безсмертного народу. Вічно живий. Наша гордість і слава. Жоден з інших українських письменників, крім Тараса Шевченка, не піднісся на такі осяйні вершини всенародної шани.
|
24 серпня Україна відзначає день Незалежності. В цей день у 1991 році відкрилася позачергова сесія Верховної ради України, на якій було прийнято Постанову та Акт проголошення незалежності України, затверджені конституційною більшістю — за Постанову проголосував 321 депутат, за Акт — 346 депутатів. В результаті Україна стала незалежною державою з неподільною та недоторканою територією, на якій чинними є тількивласні Конституція, закони та постанови уряду. До 25-річчя з дня Незалежності України в шкільній бібліотеці оформлена ілюстрована книжкова виставка «Героїчна Україна – від минулого до сьогодення». |
|
|